Ковролін AW Sultan 90

У килимових покриттів існує кілька типів основ:

1. Штучна повсть (фельць): Додає міцність та комфорт.
2. Латексна (гумова) основа: Надає пружності та стабільності.
3. Джутова основа: Забезпечує підвищену міцність та стійкість.
4. Комбінована (бітумна) основа: Містить бітумне покриття для додаткової стабільності.
5. Безосновне килимове покриття: Однорідне покриття вироблене за методом пресування волокон.

Ворс для килимового покриття може бути виготовлений із різних матеріалів. Найбільш поширеними матеріалами для ворсу є:

1. Природні волокна:

   • Вовна: Природна, тепла і часто використовується для створення високоякісних і міцних килимів.
   • Бавовна: М'яка і приємна на дотик, часто використовується в килимах із коротким ворсом.
   • Шовк: Елегантний і блискучий, ворс із шовку створює розкішні килими, але може бути менш міцним.

2. Синтетичні волокна:

   • Нейлон: Міцний, стійкий до зношування і легко піддається фарбуванню.
   • Поліестер: М'який, стійкий до плям, але менш міцний, ніж нейлон.
   • Поліпропілен: Економічний, стійкий до вологості, підходить для комерційного використання.

3. Змішані волокна:

   • Ворс також може бути створений із комбінації різних матеріалів для об'єднання їхніх переваг.

Склад ворсу впливає на характеристики килимового покриття, такі як м'якість, міцність, стійкість до зношування та здатність відтворювати кольори.

Існує класифікація зносостійкості для коврових покриттів, яка враховує умови їх використання. Для побутового та комерційного застосування зазвичай використовується система класів, така як класифікація EN 1307. Ось загальні класи зносостійкості:

Побутове використання:

1. Клас 21: Низький ступінь зносостійкості, підходить для приміщень з низькою проходимістю, таких як спальні.
2. Клас 22: Середній ступінь зносостійкості, добре підходить для звичайних житлових приміщень, таких як вітальні та коридори.
3. Клас 23: Високий ступінь зносостійкості, призначений для інтенсивного використання в побуті, наприклад, в передпокоях і коридорах.

Комерційне використання:

1. Клас 31: Низький ступінь зносостійкості, підходить для невеликих комерційних приміщень з легкою проходимістю, наприклад, офіси.
2. Клас 32: Середній ступінь зносостійкості, підходить для приміщень з помірною проходимістю, таких як магазини і ресторани.
3. Клас 33: Високий ступінь зносостійкості, призначений для інтенсивного комерційного використання, наприклад, в готелях, аеропортах і торгових центрах.

Важливо враховувати, що ці класи можуть відрізнятися залежно від виробника та конкретних характеристик килима. При виборі коврового покриття важливо враховувати очікуване навантаження та інтенсивність використання в відповідному приміщенні.

Загальна висота ковра включає в себе суму висоти ворсу та основи. Ця міра надає інформацію про те, наскільки товстим або високим буде коврове покриття від основи до верху ворсу.

Основні компоненти загальної висоти:

1. Висота ворсу: Це відстань від верху ворсу до основи ковра. У високих ворсових коврах це значення буде вищим.

2. Товщина основи: Це вимірювання визначає, наскільки товста основа ковра. Основа може бути тканинною, латексною або виготовленою з інших матеріалів.

Загальна висота є важливою при виборі ковра в залежності від того, які меблі ви плануєте використовувати на цьому покритті. Якщо загальна висота велика, це може вплинути на рівень меблів та дверей в приміщенні. Також варто враховувати, що високі ворсові коври можуть більше взаємодіяти з меблями і створювати різниці в рівні в приміщенні.

Існує три основні методи виробництва килимового покриття: іглопробивний (іглотафтинг), туфтинговий (також відомий як туфтинг) і тканинний. Давайте розглянемо кожен з них більш детально:

1. Іглопробивний (іглотафтинг):

   • Опис: У цьому методі волокна проколюються за допомогою голки через основу килима, а потім фіксуються за допомогою спеціального в'язального матеріалу.
   • Характеристики: Покриття виходить міцним, щільним і стійким до зносу.

2. Тафтинговий (Тафтинг):

   • Тафтинг є найбільш поширеним методом виготовлення ковроліна, що включає в себе проколювання основи волокнами для утворення петель. Основа може бути виготовлена як з тканини, так і з нетканого матеріалу.

     Плотність ворсу можна налаштовувати, регулюючи відстань між голками, а вагу визначає кількість стежків, довжина ворсу та якість використаних волокон.

     Технологія виготовлення ковроліна за допомогою тафтингу надає можливість творчого експерименту та створення різноманітних візерунків на поверхні ковроліна.

3. Тканий:

   • Опис: Килим створюється шляхом тканиня ворсу за допомогою традиційних ткацьких верстатів.
   • Характеристики: Цей метод забезпечує високу ступінь деталізації і складні дизайни. Тканинні килими зазвичай є довговічними і високоякісними.

Кожен з цих методів має свої унікальні характеристики, і вибір залежить від вимог килима, його призначення та дизайну.

Два основних типи ворсу в ковровому покритті: обрізний (стрижений) і петлевий. Розглянемо особливості кожного з них:

1. Обрізний (стрижений) ворс:

   • Опис: У цьому типі ворсу волокна рівні і обрізані на одній висоті, утворюючи гладку поверхню килима.
   • Характеристики: Обрізний ворс надає килиму більш офіційний і доглянутий вигляд. Також він може бути більш м'яким на дотик.

2. Петлевий ворс:

   • Опис: У петлевому ворсі волокна формують петлі, не піддаваючись обрізці. Це створює текстурну поверхню з петлями різної висоти.
   • Характеристики: Петлевий ворс надає килиму більш невимушений і природний вигляд. Він також може бути більш стійким до зношування, оскільки волокна залишаються необрізаними.

Комбінація цих двох типів ворсу може створювати різні текстури та дизайни в килимах. Крім того, існують варіації, такі як комбінований ворс, де в одному килимі поєднуються і обрізний, і петлевий ворс, що надає більше можливостей для творчості та індивідуальних уподобань.